підшефник

[pidʃɛfnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Особа або колектив, які перебувають під чиїмсь шефством, опікою, наглядом або підтримкою іншої особи, організації чи установи.

  2. У радянській системі: підприємство, установа, колгосп тощо, яке отримувало організовану допомогу (матеріальну, технічну, культурну) від іншого підприємства чи організації, що над ним «шефствувало».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підшефники, р. підшефника, д. підшефникові, з. підшефник, о. підшефником, м. підшефникові, к. підшефнику

Більше записів