1. (від дієслова «підрядити») Такий, що знаходиться у підпорядкованому, залежному становищі від кого-, чого-небудь; підлеглий.
2. (граматичний термін) Про частину складного речення: такий, що синтаксично залежить від головної частини (головного речення) і пов’язаний з нею підрядним сполучником або сполучниковим словом.