підрядність

1. Властивість за значенням дієслів “підрядний” і “підряджатися“; стан залежності, підпорядкованості, перебування у підпорядкуванні або під владою кого-, чого-небудь.

2. У мовознавстві: синтаксичний зв’язок між словами в словосполученні, при якому одне слово (залежне) підпорядковується іншому (головному) і набуває від нього певного граматичного значення, виражаючи відношення узгодження, управління або прилягання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |