1. У музиці — техніка гри на струнних інструментах, при якій звук видобувається легкими, швидкими рухами смичка у верхній його частині, що створює ефект вібрації або тремолуючого звучання.
2. У переносному значенні — дія або процес, спрямований на посилення, підкреслення, додаткове виділення чого-небудь (наприклад, емоції, характеристики, деталі).