Значення
-
У музиці — техніка гри на струнних інструментах, при якій звук видобувається легкими, швидкими рухами смичка у верхній його частині, що створює ефект вібрації або тремолуючого звучання.
-
У переносному значенні — дія або процес, спрямований на посилення, підкреслення, додаткове виділення чого-небудь (наприклад, емоції, характеристики, деталі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підресорювання, р. підресорювання, д. підресорюванню, з. підресорювання, о. підресорюванням, м. підресорюванні, к. підресорювання