Словник Української Мови
Буква
1. Визначати кількість кого-, чого-небудь шляхом обчислення, підсумовування окремих одиниць.
2. Враховувати, брати до уваги всі або багато факторів, обставин при оцінці, плануванні чогось.
3. Розраховувати на когось, щось, покладати надії, очікувати.
Приклад 1:
Поївши й попивши, прибиральниця дістала з-за пазухи зашмарованого вузлика, висипала в жменю дріб’язок, піднесла до очей і стала підраховувати навпомац. Напевне, вона збиралася розрахуватися за снідання, але двірник зробив королівський жест: мовляв, не треба платні, він сьогодні частує.
— Невідомий автор, “140 Vybrane Vyd 2016 R”