Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “підпилювати“; обробка пилкою для надання чомусь потрібної форми, розміру або гладкості поверхні.
2. Спеціальна обробка кінцівки пилки (зубців) для підвищення її різальних властивостей або відновлення їх після затуплення.
3. У стоматології — невелике обпилювання поверхні зуба для поліпшення фіксації пломби, коронки або іншого ортопедичного чи ортодонтичного конструкту.
Приклад 1:
Динамічніше розвивалося духовне життя, що засвідчує поява у дзьомонців невідомих раніше фалічних символів та звичаю підпилювання зубів. Майже тисячу років примітивне бульбове землеробство залишалося базою острівної економіки, але на зламі XXV—XXIV ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”