Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до підприємця або підприємництва, властивий їм; характерний для діяльності, спрямованої на отримання прибутку шляхом виробництва, торгівлі, надання послуг тощо.
2. Який свідчить про здатність до підприємництва, що містить у собі ініціативу, винахідливість, готовність до ризику задля досягнення мети.
Приклад 1:
Для реалізації знань та здібностей інноваційних менедФ жерів на практиці важливо дотримуватись певних умов, зокреФ ма, повинні бути створені моделі менеджменту, орієнтовані на інноваційні процеси і підприємницький стиль керівництва, що спираються на наступні методологічні передумови та прийоми керівництва: розробку і впровадження в діючу організацію ноФ вовведень потрібно доручати спеціальним структурам (тобто інноваційними проблемами слід займатись окремо від виробФ ничих). Для цього найкраще за все підходять матричні, штабні чи інтрапренерські малі організаційні форми всередині діючих великих компаній; інноваційні структурні підрозділи слід наділяти необхідними правами, обов’язками, адміністративФ ними і комерційними функціями, а також матеріальною відповідальністю за кінцеві результати роботи.
— Котляревський Іван, “Енеїда”