підпора

1. Те, що служить для підтримування, укріплення чогось, надає стійкості; опора.

2. Переносно: опора, підтримка в житті, діяльності; той, хто (або те, що) підтримує, допомагає.

3. У техніці: конструктивний елемент (брус, стійка, колона тощо), що сприймає вертикальне навантаження; опора, стійка.

4. У сільському господарстві: пристрій або рослина, на яку спираються, підв’язують інші рослини (наприклад, лози, стебла томатів).

Приклади вживання

Приклад 1:
Так виринула на світ вельми незграбна підпора у вигляді припущення, ніби тіло Перфецького могло бути винесене у відкрите море під час відпливу. Чомусь нікого не насторо­ жила при цьому та обставина, що у відкритому морі тіла також не вдалося знайти.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |