Значення
-
Технічний термін у будівництві та архітектурі, що позначає конструктивний елемент (опору, стійку, колону, контрфорс), призначений для сприйняття та передачі на основу горизонтального тиску або розпору від іншої частини споруди (наприклад, склепіння, арки, даху).
-
У ширшому значенні — будь-яка опора, підпора, предмет або пристрій, що розташовується під чим-небудь для надання стійкості, запобігання падінню або обваленню.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підпертя, р. підпертя, д. підпертю, з. підпертя, о. підпертям, м. підперті, к. підпертя