підпанок

1. Історична назва представника дрібної шляхти або заможного козака в Україні XVI–XVIII століть, який не належав до панівного стану, але володів землею та мав певні привілеї, часто виконував адміністративні чи судові функції в місцевому самоврядуванні.

2. У переносному значенні — людина, яка намагається наслідувати або підлабузнюватися до вищого соціального прошарку, панівної верстви; дрібний чиновник з ознаками егоїзму та зарозумілості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Латка — також: панок, підпанок. Л а т ю г а — голодранець; хитрун.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |