Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що знаходиться вище за звичайний рівень або положення; припіднятий, підвищений.
2. Який був піднесений, підібраний знизу або з поверхні.
3. Переносно: такий, що перебуває в стані підвищеної активності, збудження або напруги; загострений.
4. У поєднанні з іншими словами утворює складні терміни та назви, що вказують на положення або стан (наприклад, піднята цілина).
Приклад 1:
Я також бачила у дзеркалі піднятий комір Респонден- тового плаща, вкрите дрібними крапельками його чоло, тонкі губи, ліву брову, дещо підняту над оком, саме око.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Єнох не знайдений серед живих, Ілля схоплений вихором, піднятий за волосся ангелом пророк Авакум і апостол Пилип, людина Павла, до третього неба піднятий, – все це здавалося мені жорстоким і голодним. Нині ж у цій жорстокості знайшла я з Самсоном ніжну й солодку поживу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”