1. (у фразеологізмі) Стосується до філософської концепції або образу «підняття» (лат. elevatio) як духовного злету, проникнення в божественну сутність; піднесений.
2. (у літературознавстві) Характерний для поетики бароко, де означає високий, урочистий, емоційно напружений стиль, спрямований на виклик сильного переживання (захвату, жаху) через гіперболізацію та контраст; піднесено-патетичний.