піднаряд

1. У цивільному праві — договір, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за дорученням іншої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити результат цієї роботи.

2. У будівництві та господарській діяльності — роботи, послуги або постачання, що виконуються за договором підряду для головного виконавця (генпідрядника) іншою організацією або приватним виконавцем (субпідрядником).

3. Розмовне скорочення від «договір підряду» або «підрядна робота».

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |