1. Нижня частина споруди, що знаходиться під землею і служить її основою, фундамент.
2. Перен. Основа, базис, те, на чому щось ґрунтується або зводиться.
Словник Української Мови
Буква
1. Нижня частина споруди, що знаходиться під землею і служить її основою, фундамент.
2. Перен. Основа, базис, те, на чому щось ґрунтується або зводиться.
Приклад 1:
І дякував богові, що людські криваві хоч на його хвалу пішли, а не рандарям… Дзвіниця коло тієї ж церкви ще дивніша: стоїть підмурок вище коліна скругла гранчастий. На підмурку по краях, саме де гранки сходяться, по обабіч помуровані стовпи — всіх шість пар, — здається, вишиною сажень в три; на тих стовпах мурований піддашок, як червоний поясок; на піддашку забудівля з дірами замість вікон.
— Тютюнник Григорій, “Вир”