1. Нижня частина споруди, що знаходиться під землею і слугує її основою, фундаментом; те саме, що фундамент.
2. Перен. Основа, базис чого-небудь; те, на чому щось ґрунтується, тримається.
підмурівок
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Зелений вагон був поставлений на цегляний підмурівок, під деревами стояли довгі лави, залиті кетчупом та олією. Був це такий собі прихисток для подорожніх, затишна гавань із привітними танцівницями та дитячими співами, з птахами, що розповідають щось улесливим голосом, та мандрівниками, котрі переказують останні новини, застерігаючи від пасток та небезпек.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |