1. Особа, яка підмовляє когось до чогось, схиляє до певних дій, часто негативного характеру; спокусник, підбурювач.
2. (заст.) Той, хто таємно змовляється з кимось, учасник змови; співучасник.
підмовник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |