Значення
-
Особа, яка підмовляє когось до чогось, схиляє до певних дій, часто негативного характеру; спокусник, підбурювач.
-
(заст.) Той, хто таємно змовляється з кимось, учасник змови; співучасник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підмовник, р. підмовника, д. підмовникові, з. підмовника, о. підмовником, м. підмовникові, к. підмовнику