підмовлення

1. Дія за значенням дієслова “підмовляти“; умовляння, спонукання когось до чогось, переконування зробити щось (часто негативного характеру).

2. Результат такої дії; таємна домовленість, змова, угода між двома або більше особами з метою здійснення (зазвичай недоброї) спільної дії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |