Словник Української Мови
Буква
1. Легко, непомітно або жартома моргнути комусь, переважно одним оком, намагаючись встановити таємний контакт, передати прихований знак, домовитися або фліртувати.
2. Моргнути кілька разів поспіль, часто як непроїзвольна реакція на яскраве світло, пил або через звичку.
Приклад 1:
На Ріва ді Б’ясіо зайшло ще більше пасажирів, так що зробилося зовсім тісно, внаслідок чого Респондент почав підморгувати ластовинній рудулі з курячою зовнішністю, в наплічнику і гірських черевиках, здається, голландці, карячкуватій і низькорослій настільки, що своїм дзьобом уперлася Респондентові в живіт. У зв’язку з цим Респонден тові було не до пишнот палацу Корнер Контаріні, на який я всіма силами хотіла звернути його увагу.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”