підмагнічений

1. (про залізо, сталь тощо) Такий, що має залишковий магнетизм після дії магнітного поля; намагнічений до певного ступеня.

2. (перен., про людину) Такий, що перебуває під сильним впливом когось або чогось, захоплений ідеєю, особою; налаштований певним чином.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |