підмагнічений
[pidmɑɦnit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(про залізо, сталь тощо) Такий, що має залишковий магнетизм після дії магнітного поля; намагнічений до певного ступеня.
-
(перен., про людину) Такий, що перебуває під сильним впливом когось або чогось, захоплений ідеєю, особою; налаштований певним чином.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підмагнічений, р. підмагніченого, д. підмагніченому, з. підмагніченого, о. підмагніченим, м. підмагніченім