Значення
-
Фізичне явище або процес намагнічування феромагнетика під дією зовнішнього магнітного поля, що призводить до збільшення його власної магнітної індукції.
-
Технічний термін у радіоелектроніці, що означає наведення невеликого постійного магнітного поля на сердечник котушки (наприклад, високочастотного дроселя) для зміни його індуктивності та запобігання магнітному насиченню.
-
У магнітній записуванні — попереднє намагнічування носія інформації (наприклад, магнітної стрічки) змінним полем високої частоти для поліпшення лінійності характеристики запису.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. підмагнічення, р. підмагнічення, д. підмагніченню, з. підмагнічення, о. підмагніченням, м. підмагніченні, к. підмагнічення