1. Фізичне явище або процес намагнічування феромагнетика під дією зовнішнього магнітного поля, що призводить до збільшення його власної магнітної індукції.
2. Технічний термін у радіоелектроніці, що означає наведення невеликого постійного магнітного поля на сердечник котушки (наприклад, високочастотного дроселя) для зміни його індуктивності та запобігання магнітному насиченню.
3. У магнітній записуванні — попереднє намагнічування носія інформації (наприклад, магнітної стрічки) змінним полем високої частоти для поліпшення лінійності характеристики запису.