1. Дієслово доконаного виду, розмовне. Підійти, наблизитися до когось або чогось непомітно, обережно, часто з прихованим наміром.
2. Дієслово доконаного виду, розмовне. Приєднатися до когось, втертися в довіру, зазвичай з корисливими цілями.
Словник Української Мови
Буква
1. Дієслово доконаного виду, розмовне. Підійти, наблизитися до когось або чогось непомітно, обережно, часто з прихованим наміром.
2. Дієслово доконаного виду, розмовне. Приєднатися до когось, втертися в довіру, зазвичай з корисливими цілями.
Приклад 1:
Пригинаючи молоду кропиву, ворота замку розчинилися і, наче зірвані з цепу, його горлохвати, пересвистуючись нагайками та канчуками, вигецали за муровану стіну й люто пішли на жінок галопом: на українських жінок і дівчат стражники люті були давно — до них ніколи не можна було підлататися, бо заміж вони виходили тільки з любові та лишалися вірними своїм чоловікам до гробу… По заголеній від туману Росі мовчки, без галасу, жінки з дітлашнею та підлітками вже перебігли міст і, пригинаючись за валами, минаючи підмоклі хати, метнулися до табору Наливайка. Та в поле вони не вибігли.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”