Словник Української Мови
Буква
1. Отримувати додаткові сили, енергію, підбадьорення від чогось; підживлюватися.
2. Приймати їжу або напій для підтримки сил, підкріпляти себе; часто вживається у значенні легкого перекусу.
3. Отримувати підтвердження, докази або аргументи для чогось; знаходити собі підтримку в чомусь.
Приклад 1:
Перспективні, глобальні цілі мають підкріплюватися більш доступними, реальними цілями, що створюють настрій, сприятливий психологічний клімат, активізують діяльність людей. При відсутності перспектив на просування працівника, натиск необхідно робити на соціальну значущість і важливість роботи, що він виконує.
— Котляревський Іван, “Енеїда”