підкорюватися

Добровільно або примусово визнавати чиюсь владу, підпорядковуватися чиїмсь наказам, вимогам, правилам.

Бути підвладним, залежати від когось або чогось, перебувати під чиїмсь впливом або контролем.

Піддаватися силі, впливу якоїсь дії, явища, процесу (наприклад, підкорюватися закону тяжіння, підкорюватися долі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |