підколочування

[pidkolot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “підколочувати“; процес створення колотнечі, заворушень, підбурювання до бунту або непокори.

  2. (у переносному значенні) Сприяння виникненню конфлікту, сварки, розбрату між кимось; підбивання на негарні вчинки, інтриганство.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підколочування, р. підколочування, д. підколочуванню, з. підколочування, о. підколочуванням, м. підколочуванні, к. підколочування

Більше записів