підколочування

1. Дія за значенням дієслова “підколочувати“; процес створення колотнечі, заворушень, підбурювання до бунту або непокори.

2. (у переносному значенні) Сприяння виникненню конфлікту, сварки, розбрату між кимось; підбивання на негарні вчинки, інтриганство.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |