підкільце

[pidkilʲt͡sɛ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у математиці) Підмножина кільця, яка сама є кільцем відносно тих самих операцій додавання та множення.

  2. (у техніці, будівництві) Допоміжне, додаткове або проміжне кільце, що встановлюється всередині або зовні основного кільця для його посилення, регулювання або інших цілей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. підкільце, р. підкільця, д. підкільцю, з. підкільце, о. підкільцем, м. підкільці, к. підкільце

Більше записів