Словник Української Мови
Буква
1. Граючи на музичному інструменті, супроводити когось, допомагати у виконанні музичного твору.
2. Навмисно пристосовувати свою гру, поведінку або висловлювання до когось, щоб догодити, здобути чиюсь прихильність.
3. У карткових чи настільних іграх — зробити хід, який надає перевагу партнеру по грі.
4. Розмовне значення: сприяти виникненню, посиленню чогось (переважно неприємного), стати приводом для чогось.
Приклад 1:
Проте імператор У Ді вирішив підіграти народним смакам. Він створив Музичне бюро, зобов’язавши його розробити стиль музики, придатний для світських розваг.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”