піддячий

[piddjɑt͡ʃɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Посадовець у державних установах Московської держави XIV–XVII століть, помічник дяка, який займався діловодством.

  2. У Російській імперії — молодший чиновник, канцелярист, переписувач або помічник старшого чиновника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. піддячий, р. піддячого, д. піддячому, з. піддячого, о. піддячим, м. піддячім, к. піддячий

Більше записів