піддупчик

[piddupt͡ʃɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова, пов’язаного з місцевістю або особливістю рельєфу (наприклад, від “дуп” — заглиблення, яма).

  2. У місцевих говірках може вживатися як прізвисько або позначення людини, яка живе або працює біля якогось заглиблення, низини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. піддупчик, р. піддупчика, д. піддупчикові, з. піддупчик, о. піддупчиком, м. піддупчикові, к. піддупчику

Більше записів