піддомінанта

1. У музичній теорії — третій ступінь мажорного або мінорного ладу, що знаходиться на квінту нижче від тоніки та має функцію домінатового тонусу щодо субдомінанти; також акорд, побудований на цьому ступені.

2. У лінгвістиці — підрядний елемент (слово, словосполучення або речення), який знаходиться в синтаксичній залежності від домінанти (головного елемента) у складному реченні або словосполученні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |