піддавки

1. Назва старовинної народної гри, в якій один з учасників, “піддава”, має вдарити м’ячем (зазвичай шкіряним, набитим шерстю) іншого гравця, що намагається ухилитися; переможцем вважається той, хто зумів влучити або хто витримав найбільшу кількість ударів, не звалюючись з ніг.

2. У переносному значенні — стан безпорадності, безвідпорності, коли людина покірно піддається чужому тиску, образливої поведінки або несправедливості, не намагаючись чинити опір.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |