підданство

1. Правовий зв’язок між людиною та монархом (государем) у державах з монархічною формою правління, що виражається у вірності, покорі та обов’язку підкорятися владі монарха.

2. (У широкому вживанні) Приналежність до певної держави, що визначає правовий статус особи; часто вживається як синонім до слова “громадянство”, хоча останнє стосується переважно республіканських держав.

Приклади вживання

Приклад 1:
До вас на раду не поїдемо, нехай гетьман сюди прибуде й заприсягне під хрестом на вічне підданство. Даремно козацькі посли усовіщали Трубецького, даремно просили їхати на правий берег Дніпра, воєвода гнув своє, щоб козацька старшина зложила умову посеред московського війська.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |