Африканович — українське прізвище, що вказує на походження від імені Африкан (наприклад, син Африкана).

1. Південноафриканська мова германської групи, що сформувалася на основі нідерландських діалектів XVII століття з впливом мов місцевих народів, а також малайської, португальської та інших; одна з офіційних мов ПАР та Намібії.

2. (у значенні прикметника) Який стосується народу або культури білих південноафриканців, що розмовляють цією мовою (наприклад, африканс література).

1. Палеоантропологічна назва викопних решток людини, знайдених у Південній Африці, що належать до виду Homo heidelbergensis або раннім формам Homo sapiens та датуються середнім плейстоценом.

2. У широкому вжитку — умовна назва для гіпотетичного загального предка сучасної людини, чиє формування пов’язують з африканським континентом, згідно з теорією “африканського походження людини” (теорією “Африканської Єви”).

1. У парапсихології — вміле викликання ілюзії руху нерухомого об’єкта (наприклад, світлової точки в темряві) за допомогою концентрації уваги та сили думки, що пояснюється особливостями сприйняття та міккрухами очей спостерігача.

2. У фантастиці та езотериці — гіпотетична психокінетична здатність людини впливати силою думки на власне тіло, наприклад, левітувати або змінювати його фізіологічні процеси.

Аутолізини — це специфічні ферменти (ендоглікозидази), що синтезуються бактеріальною клітиною та розщеплюють пептидоглікан її власної клітинної стінки, що призводить до автолізу (саморозчинення) клітини, особливо на завершальній стадії росту культури або за певних умов середовища.

Аутомікрофлора — сукупність мікроорганізмів (бактерій, грибків, вірусів), що постійно або тимчасово мешкають на шкірі та слизових оболонках здорової людини або тварини, не завдаючи їм шкоди за нормального стану імунної системи.

Аутомія — у давньогрецькій філософії (зокрема в стоїків): самозаконність, здатність розумної істоти керувати собою через власний розум і волю, внутрішня свобода та незалежність від зовнішніх впливів і пристрастей.

Аутомія — у політичному та правовому контексті: самоврядування, автономія, право на самоуправління певної територіальної одиниці або громади в рамках більшої держави.

1. Хірургічна операція, при якій для пересадки використовують власні тканини пацієнта, взяті з іншої ділянки його тіла.

2. У психології (застаріле) — адаптація до навколишнього середовища шляхом зміни власних психічних установок або поведінки, на відміну від спроб змінити саме середовище (алопластика).