Арлекін — це типовий герой італійської комедії дель арте (відомої також як “комедія масок”). Його відмінними рисами були костюм, зшитий з яскравих різнобарвних клаптиків, та чорна напівмаска. На сцені цей персонаж виступав у амплуа кмітливого слуги, що часто поводився як блазень.
-
арлекінада
Арлекінада — це коротка сценічна вистава (часто пантоміма), центральним персонажем якої є арлекін.
Цей жанр сформувався в Польщі у XVI–XVII століттях як частина так званої м’ясопусної комедії, що мала переважно сатиричний характер, і до якої входили також інтермедії.
-
армія
1. Загальна назва всіх видів збройних сил держави, що включають сухопутні війська, флот та авіацію. Як зазначається у художній літературі, доля справедливих армій завжди прекрасна (Гончар, І, 1954, 3). Інші твори описують, наприклад, розповіді про службу в армії (Коз., Сальвія, 1959, 41). Окремо виділяється поняття діюча армія — це війська, розташовані на фронті під час війни, про що йдеться в історичних джерелах (Скл., Легенд. начдив, 1957, 19). Радянська Армія — офіційна назва армії СРСР, що використовувалася з 1946 року, діяльність партійних організацій якої регулювалася документами КПРС (Статут КПРС, 1961, 27). Попередня назва, що існувала до 1946 року, — Червона Армія, яку, згідно з історичними працями, населення сприймало як визволительку (Іст. УРСР, II, 1957, 191).
2. Сухопутні війська держави як окремий вид збройних сил.
3. Велике оперативне об’єднання, сформоване з кількох корпусів або дивізій різних родів військ для виконання бойових завдань у воєнний час. Як приклад можна навести Приморську армію, яка разом з іншими частинами вела оборонні бої (Кучер, Чорноморці, 1956, 110).
4. (Дореволюційне вживання) Основна частина сухопутних військ, яка, на відміну від гвардії, не мала особливих службових привілеїв. Це значення відображено в літературних творах (Шевч., І, 1951, 397).
5. (Переносне значення: кого, чого) Велика кількість людей, об’єднаних спільною метою, діяльністю, ознакою тощо. Це поняття використовується, наприклад, у відомому гімні «Інтернаціонал» для позначення трудящих, у політичній публіцистиці — для опису армії пролетаріату (Ленін, 13, 1949, 73), а також для назви об’єднання прихильників певних ідей, як-от армія юних мічурінців (Юним мічур.., 1955, 3).
-
армобетон
Армобетон — це дрібнозерниста бетонна суміш, в якій по всьому об’єму рівномірно вмонтовано дротяні сталеві сітки. Додатково в ній може використовуватися стрижнева або дротяна арматура.
Цим терміном також називають бетонні конструкції, посилені арматурою.
-
армований
Армований, -а, -е (техн.). Пасивний дієприкметник минулого часу від дієслова «армувати». Наукові експерименти довели, що дерев’яний брус, у який вклали сталеві прутки в спеціально вирізані пази та залили їх особливими смолами, набуває підвищеної міцності і здатний витримувати значні додаткові навантаження.
У ролі прикметника: зі скла можливо виготовляти посилені армуванням конструктивні елементи, наприклад, перемички, сходинки та подібні вироби.
-
армолколіт
Цей мінерал, виявлений у Південній Африці 1973 року, за своєю хімічною будовою має схожість із місячним ґрунтом.
-
армопластбетон
Армопластбетон — це різновид бетону, де замість традиційних в’яжучих компонентів застосовуються певні види синтетичних смол.
-
армоцемент
Армоцемент — це спеціалізована різновидність залізобетону, яку виготовляють із дрібнозернистої суміші на основі цементу та піску, посиленої металевими сітками. Цей композитний матеріал застосовують для виробництва легких будівельних елементів із тонкими стінками.
-
армоцементний
Властивий армоцементу або стосовний до нього.
Такий, що вироблений із застосуванням армоцементу.
-
армування
Армування, -я, сер. Технічний термін, що означає процес дії за дієсловом «армувати». Як зазначалося в науковій літературі, базальтові волокна за міцністю на розрив є рівноцінними сталі, тому їх застосування для зміцнення бетонних конструкцій обіцяє значну економічну вигоду.