Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “допинати” — доведення чогось до кінця, завершення, остаточне виконання або доведення до певного стану.
2. (у спорті, особливо в бігу) Фінальна частина дистанції, коли спортсмен робить різке прискорення для максимальної реалізації своїх сил на фініші.
3. (переносно) Заключний, найінтенсивніший етап якоїсь діяльності або процесу, що вимагає останнього зусилля для досягнення мети.
Йодотиронін — біологічно активна сполука, гормон щитоподібної залози (тироксин або трийодтиронін), що містить у своїй молекулі атоми йоду та впливає на основний обмін, ріст і розвиток організму.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “калач” — невеликий калач, часто випечений у формі замка з петелькою.
2. Розмовна назва квітки герані (пеларгонії), зокрема через схожість форми її суцвіть із калачем.
3. У техніці — розмовна назва деталі, елемента або виробу, що має характерну вигнуту, петлеподібну форму, що нагадує калач (наприклад, вид труби, гака).
Йодотирозин — похідна амінокислоти тирозину, що містить атоми йоду; проміжна сполука в біосинтезі гормонів щитоподібної залози (тироксину та трийодтироніну).
Процес додаткової обробки поверхні за допомогою пилки або іншого ріжучого інструменту для надання деталі остаточних розмірів, форми чи гладкості.
Завершальний етап механічної обробки матеріалу (дерева, металу, каменю тощо) шляхом пиляння, що передує фінальному шліфуванню або поліруванню.
Калачакра (санскр. “колесо часу”) — у буддизмі Ваджраяни: комплекс тантричних учень, медитативних практик і ритуалів, пов’язаних з концепцією циклічності часу та прагненням до досягнення просвітлення.
Калачакра — одна з найвищих буддійських тантр, що містить детальну космологічну систему, астрологічні розрахунки, філософські вчення та методики психофізичного вдосконалення.
Калачакра — мандала (сакральна схема Всесвіту), що зображує палац божества Калачакра, яка використовується як візуальна підтримка для медитації в однойменній тантричній практиці.
Калачакра — центральне божество (їдам) в однойменній тантрі, що зображується в єдності зі своєю супутницею Вішваматі, символізуючи союз мудрості та співчуття.
Йодотиреоглобулін — це глікопротеїн, що синтезується в тиреоцитах щитоподібної залози та служить матрицею для синтезу та зберігання тиреоїдних гормонів (тироксину та трийодтироніну); містить залишки амінокислоти тирозину, які йодуються в його складі.
1. Дія за значенням дієслова “допивати” — завершення процесу пиття, споживання рідини до кінця.
2. (у спеціальному контексті) Процес завершення випікання виробу (наприклад, хліба) у печі після відключення основного жара, за рахунок залишкового тепла.
1. Білий пшеничний хліб, зазвичай випічений у формі замка з дужкою (ручкою) або круга, часто з начинкою або посипкою.
2. (переносне значення) Про щось дуже смачне, привабливе, бажане (часто у виразі “як калач потребує”).
3. (історичне) Старовинна назва білого пшеничного хліба взагалі, у відмінності від житнього чи чорного.