• алергізований

    1. (мед.) Про організм або тканини: що перебуває в стані підвищеної чутливості (сенсибілізації) до певного алергену; сенсибілізований.

    2. (перен.) Про людину: що надмірно гостро, неприязно реагує на певні явища, подразники, висловлювання тощо.

  • алергізувальний

    1. (мед.) Такий, що здатний викликати алергію; сенсибілізуючий, що призводить до підвищеної чутливості організму до певних речовин.

    2. (перен.) Такий, що викликає різке неприйняття, роздратування або негативну реакцію.

  • алергік

    1. Людина, яка страждає на алергію, тобто має підвищену чутливість організму до певних речовин (алергенів).

    2. (У розмовному вживанні) Той, хто надто вразливий, чутливий до чого-небудь, хто неприязно або гостро реагує на певні явища, події, висловлювання тощо.

  • алергози

    1. Медичний препарат, що використовується для діагностики та лікування алергічних захворювань шляхом виявлення специфічної чутливості організму до різних алергенів.

    2. (у множині, зазвичай “алергози”) Загальна назва лікарських засобів (наприклад, сироватки, вакцини, екстракти), призначених для діагностики, лікування або профілактики алергії методом десенсибілізації (зниження чутливості).

  • алергоїди

    1. (мед.) Група лікарських препаратів, що містять знешкоджені алергени та застосовуються для алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) з метою вироблення толерантності організму до них; стандартизовані екстракти алергенів, модифіковані фізичними або хімічними методами для зниження алергенності при збереженні імуногенних властивостей.

  • алергометричний

    1. Стосовний до алергометрії — галузі медицини, що займається вимірюванням ступеня чутливості організму до алергенів.

    2. Призначений для проведення алергометричних досліджень або вимірювань; що описує кількісні показники алергічної реакції.

  • алерготоксикодермія

    Алерготоксикодермія — токсико-алергічне захворювання шкіри, що виникає в результаті впливу алергену, який потрапив в організм через травну, дихальну системи або ін’єкційно, і проявляється різноманітними симетричними висипаннями (плямами, папулами, везикулами тощо), часто супроводжується свербінням та порушенням загального самопочуття.

  • алеред

    Алеред — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (до 2020 року).

  • алет

    1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох Горгон, сестра Медузи та Стенно, безсмертна жінка-чудовисько зі зміями замість волосся, погляд якої перетворював на камінь.

    2. У сучасній українській мові (рідко) — символ жаху, невблаганної небезпеки або жахливого, огидного виду; втілення чогось страшного.

  • алігат

    1. Великий плазун родини алігаторових, що мешкає у прісних водоймах Північної Америки та Китаю; відрізняється від крокодила ширшою мордою та іншим розташуванням зубів.

    2. Рідкий метал сріблясто-білого кольору, хімічний елемент з атомним номером 13 (символ Al); легкий, м’який, стійкий до корозії, широко застосовується в промисловості (застаріла або спеціалізована назва алюмінію).