• девіант

    Особа, поведінка якої суттєво відхиляється від загальноприйнятих у певному суспільстві соціальних норм і правил.

    У соціології та психології — індивід, який демонструє девіантну (відхиляючу) поведінку.

  • вижахатися

    1. Дієслово, що означає дуже сильно злякатися, пережити сильний переляк, набратися страху.

    2. (У розмовній мові) Втомитися, знесилитися від тривалої, напруженої роботи або руху.

  • девулканізація

    Процес зменшення або припинення вулканічної активності в певному регіоні або вулканічній системі протягом геологічного часу.

    Технологічний процес обробки вулканізованої гуми (каучуку) для повернення їй пластичних властивостей з метою повторного використання; регенерація каучуку.

  • вижахати

    1. (розм.) Сильно налякати, перелякати когось; нагнати жаху.

    2. (перен., розм.) Викликати дуже сильне здивування, враження чимось незвичайним або надмірним.

  • девулканізатор

    Пристрій або технологічний процес для девулканізації — відновлення властивостей вулканізованої гуми шляхом розриву сітчастого просторового зв’язку (деструкції) для можливості повторного використання.

    Хімічна речовина (девулканізуючий агент), що застосовується для здійснення процесу девулканізації.

  • вижатися

    1. (розм.) Змусити себе зробити щось, що потребує значних зусиль або напруги; виявити силу волі для досягнення мети.

    2. (перен., розм.) Використати всі свої можливості, ресурси або знання в певній ситуації; видавити з себе максимум.

  • девтеранопія

    Девтеранопія — порушення кольорового зору, при якому людина не розрізняє переважно зелений колір та його відтінки через відсутність або дисфункцію відповідних фоторецепторів-колбочок у сітківці ока (так званих M-колбочок, чутливих до середньої довжини хвиль).

  • вижатий

    1. Який піддався вижиманню, від якого видалено рідину шляхом тиску або стискання.

    2. (переносно) Виснажений, знесилений фізично або морально; той, з якого вичавили всі сили.

    3. (переносно) Який був підданий інтенсивному впливу, опрацюванню або використанню, часто до межі можливостей.

  • девтерагоніст

    Девтерагоніст — персонаж у літературному, драматичному чи кінематографічному творі, який є другим за значущістю після головного героя (протагоніста) і часто виступає його супутником, союзником або головним опонентом.

    Девтерагоніст — другорядний, але ключовий дійовий персонаж, через чиї дії, конфлікт або взаємодію з протагоністом розвивається сюжет, розкриваються основні теми твору.

  • вижати

    1. Сильно натиснувши, видавити рідину з чогось; віджати.

    2. Отримати щось від когось силою, погрозами або постійним тиском; вимусити віддати.

    3. Розм. Довести когось до виснаження, повної втоми постійною важкою роботою або психологічним тиском.

    4. Розм. Використати щось або когось повністю, до кінця, не залишаючи нічого.