drevosliv.com

Словник Української

  • асинхронно

    1. У спосіб, що не є синхронним; без одночасності або узгодженості в часі; неодночасно.

    2. У техніці, інформатиці та телекомунікаціях — про спосіб обміну даними або роботу систем, коли події (наприклад, передача сигналів, виконання операцій) відбуваються не в жорстко задані моменти часу, незалежно один від одного, без очікування на синхронізуючий сигнал.

    3. У педагогіці (про навчання) — про освітній процес, який відбувається не в реальному часі, коли учасники взаємодіють з навчальним матеріалом і викладачем у зручний для себе час, а не одночасно.

  • асинхронно-іонний

    1. (техн.) Пов’язаний з технологією асинхронних іонних двигунів або систем, що використовують для створення тяги електричну енергію для іонізації робочого тіла та прискорення іонів у нестаціонарному (асинхронному) електричному полі.

    2. (фіз., техн.) Стосовний до методу прискорення заряджених частинок (іонів) за допомогою змінного електричного поля, фаза руху яких не синхронізована з коливаннями поля.

  • асист

    1. У спортивних іграх (особливо в баскетболі, футболі, хокеї) — передача м’яча або шайби партнеру по команді, яка безпосередньо призводить до взяття воріт або закидання м’яча в кошик.

    2. У деяких видах спорту (наприклад, фігурне катання, гімнастика) — допомога партнера під час виконання елемента, що враховується суддями як складова частина виступу.

    3. Застаріле та рідковживане: допомога, сприяння, підтримка в якійсь діяльності.

  • асистенція

    1. (у медицині) професійна допомога, участь у проведенні медичної процедури або операції, що надається лікареві іншим медичним працівником (наприклад, хірургу — операційною сестрою).

    2. (застаріле) присутність, перебування поруч із кимось із метою допомоги, супроводу або нагляду.

    3. (у церковній практиці) офіційне представництво, участь високопоставленого церковного ієрарха (наприклад, папського нунція) у церемонії інтронізації нового єпископа як свідка від імені вищої церковної влади.

  • асистолічний

    1. (медич.) Пов’язаний з асистолією, що характеризується асистолією — зупинкою серця внаслідок припинення скорочень його м’язового шару (міокарда).

  • архип

    1. Чоловіче особове ім’я грецького походження, український варіант церковного імені Архіпп (від грец. Ἅρχιππος — “верховний кінник”, “начальник кінноти”).

    2. Рідкісне прізвище, утворене від однойменного імені.

  • архипівна

    Архипівна — жіноче ім’я, утворене від чоловічого імені Архип, що вживається як власна назва особи. Є застарілою формою, сучасним аналогом якої є ім’я Архипівна (Архипівна) як по батькові або рідше як самостійне ім’я.

    Архипівна — застаріла форма жіночого по батькові від імені Архип, що означає “дочка Архипа”. У сучасній мові вживається форма “Архипівна”.

  • архипович

    1. По батькові чоловіка, утворене від імені Архип.

    2. Прізвище, що походить від по батькові Архипович.

  • архі

    1. Скорочена назва архієпископа — вищого духовного сану в християнській церковній ієрархії, а також особа, що має цей сан.

    2. У складних словах: перша частина складних слів, що вказує на вищий ступінь, старшинство або первісність (наприклад, архітектор, архімандрит, архіпелаг).

  • архібласт

    1. (біол.) Спеціалізована клітина у деяких водоростей, здатна до активного руху за допомогою джгутиків і призначена для безстатевого розмноження.

    2. (іст., мед.) Застаріла назва однієї з форм лейкозу (злоякісного захворювання кровотворної системи), при якій в крові та кістковому мозку різко збільшується кількість незрілих клітин — бластів.