Алогічний, -а, -е (книжне). Позначення чогось, що не відповідає законам логіки або є позбавленим сенсу.
-
алогічність
Алогічність, -ності, ж. (книжн.). Абстрактний іменник, утворений від прикметника «алогічний». Дослідження радянських учених-психологів спростовують теорію про алогічність як властивість мислення дітей молодшого та дошкільного віку (Радянська психологічна наука…, 1958, с. 190).
-
алограф
Підпис, що був створений штучно з метою імітації чужого почерку.
Рукописний текст, який є штучною імітацією оригінального почерку.
Документ або запис, який, на відміну від автографа, не є справжнім та автентичним, а переважно являє собою сфальсифікований об’єкт.
-
алод
Алод — це форма повної та спадкової земельної власності, що існувала в Західній Європі в ранньофеодальний період. Вона сформувалася в VI–VII століттях в результаті розкладу общинного землекористування.
Володіння алодом, на відміну від бенефіцію чи феоду, не накладало на власника зобов’язань нести феодальну службу або виконувати інші повинності.
-
алодинія
Відчуття болю від подразників, які зазвичай його не спричиняють.
-
алодіальний
Юридичний та історичний термін, що означає повне і безумовне право власності на майно (зокрема, на землю), на противагу бенефіції або феоду.
-
алое
1. Це багаторічна трав’яниста рослина, що росте в тропіках і субтропіках. Її листя довгасте, м’ясисте та має по краю шипи. Знаходить застосування в медицині. Інша назва — столітник.
2. У фармацевтиці так називають згущений сік із листя цієї рослини, який використовують як лікарський засіб; синонім — сабур.
-
алоевий
Прикметник, утворений від слова «алое». Вжито у творі Максима Рильського «Поеми» (1957, стор. 257) для опису листа цієї рослини, який, разом із садовою мастю, безуспішно застосовували для лікування незагоюваної виразки та зростаючого болю в нозі.
-
алоеподібний
Має риси, властиві алое.
Нагадує алое за своїми ознаками.
-
алоеподібність
Абстрактний іменник, утворений від прикметника «алоеподібний».
Властивість, що відповідає значенню слова «алоеподібний».