• апоспермія

    Апоспермія — у ботаніці: тип розмноження деяких папоротеподібних рослин, при якому спора проростає не в гаметофіт (заросток), а безпосередньо в спорофіт (дорослу рослину), оминаючи стадію статевого розмноження.

  • апоспіліт

    Апоспіліт — власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області, на річці Норинь.

  • апоспоровий

    1. (у ботаніці) стосовний до апоспориї, що стосується апоспориї — способу розмноження деяких рослин, при якому гаметофіт розвивається безпосередньо з вегетативних клітин спорофіту, минаючи стадію спори.

  • апостазія

    1. Відступництво від християнської віри, відмова від релігійних переконань або зречення від церкви; рідше — відступництво від будь-якої іншої віри чи вчення.

    2. У переносному значенні — різка зміна переконань, ідейних або моральних принципів; відмова від колишніх ідеалів.

  • апофегмати

    1. Короткі вислови, афоризми, що містять глибоку думку або життєву мудрість, часто приписувані видатним особистостям античності (наприклад, “Пізнай самого себе”).

    2. Збірка таких висловів, афоризмів; апофтегми.

  • апофеозний

    1. Який є апофеозом, завершальною кульмінаційною частиною чогось; що є найвищим проявом, увінчанням якоїсь ідеї, явища або діяльності.

    2. (У мистецтві) Пов’язаний з апофеозом — фінальною урочистою сценою театральної вистави, музичного твору, фільму тощо, а також зображенням уособлення, прославлення або вознесіння героя.

    3. (Переносно) Надзвичайний, величний, що досягає найвищого ступеня; грандіозний.

  • апофіз

    1. (геологія) Бічний відросток магматичної породи, що відходить від основного масиву в тріщини навколишніх гірських порід.

    2. (анатомія) Виступ на кістці, до якого прикріплюються м’язи, зв’язки або сухожилля; кістковий відросток.

  • апофіза

    1. (геологія) Короткий відросток магматичної породи, що відходить від магматичного тіла (наприклад, батоліту) і пронизує навколишні гірські породи, не сягаючи земної поверхні.

    2. (анатомія) Виступ на кістці, до якого прикріплюються м’язи, зв’язки або сухожилля; кістковий відросток.

    3. (ботаніка, застаріле) Розширена, часто подушкоподібна частина квітконіжки, що розташована безпосередньо під квіткою або суцвіттям, наприклад, у фіґи.

  • апофізеоліз

    Апофізеоліз — це медичний термін, що означає перелом апофіза (кісткового виступу, до якого прикріплюється м’яз) з відривом його від основної кістки, спричинений надмірним навантаженням або різким скороченням прикріпленого м’яза; характерний переважно для дітей та підлітків.

  • апофіліт

    Апофіліт — мінерал класу силікатів, гідроксилвмісний силікат калію та кальцію шаруватої будови, що кристалізується в тетрагональній сингонії; утворює прозорі або напівпрозорі кристали таблитчастої, біпірамідальної форми, часто з характерним перламутровим блиском.