1. Який має форму арки, схожий на арку; вигнутий напівколом або сегментом кола.
2. У біології, анатомії: що має вигляд невеликої дуги, зігнутий у формі арки (наприклад, про аркоподібні кістки, ходи, структури).
-
аркосклепінчастий
1. Який має форму або структуру, що складається з арок та склепінь, характерний для архітектурних споруд, особливо в готичному стилі.
2. Утворений або прикрашений низкою арок і склепінь.
-
арктика
1. Північна полярна область Землі, що включає акваторію Північного Льодовитого океану з морями, островами та прилеглі частини материків Євразії та Північної Америки; північна полярна зона, обмежена Північним полярним колом (66°33′ пн. ш.).
2. (у біогеографії) Одна з фізико-географічних зон Землі, що характеризується суворим кліматом, багаторічною мерзлотою, тундровою та арктичною пустельною рослинністю.
-
арктотретинний
1. (геол.) Пов’язаний з арктотретинським ярусом — стратиграфічним підрозділом середнього олігоцену в палеогеновій системі, що відповідає інтервалу близько 28-23 мільйонів років тому.
2. (палеонт.) Характерний для арктотретинського ярусу або що існував у цей геологічний період.
-
аркушат
1. (у ботаніці) молоде листя, що тільки розпускається з бруньок, особливо у деревних рослин; також сукупність таких листочків на пагонах.
2. (переносно, рідко) про щось ніжне, молоде, що тільки розвивається, з’являється (наприклад, про покоління, ідеї).
-
аркушепідбиральний
1. Прикметник, що стосується технічного пристрою (машини, механізму) для автоматичного збирання, підбору та комплектування окремих аркушів паперу, друкованих листівок або подібних матеріалів у пачки або стоси.
2. У складі технічного терміна (наприклад, “аркушепідбиральна машина”) — призначений для послідовного підбирання аркушів зі стоси та формування з них заданих комплектів (блоків) у поліграфічному виробництві або пакувальних процесах.
-
аркфункція
1. Математична функція, обернена до тригонометричної функції (наприклад, арксинус, арккосинус, арктангенс), що визначає кут (дугу) за значенням його тригонометричної функції.
-
армко-залізо
1. Торгова марка та вид м’якого заліза з низьким вмістом вуглецю, що характеризується високою чистотою, пластичністю та добрими магнітними властивостями; широко застосовувалося у виробництві електромагнітних сердечників, реле та інших деталей електротехніки.
2. Уживана назва для електротехнічної сталі або м’якого магнітного матеріалу на основі заліза, що походить від оригінальної торгової марки “Armco”.
-
армоблок
1. Власна назва української компанії-виробника будівельних та оздоблювальних матеріалів, зокрема цегли, блоків, тротуарної плитки тощо.
2. Розмовна назва будівельних блоків (наприклад, газобетонних або керамзитобетонних), що випускаються однойменною компанією, а іноді й взагалі будівельних блоків подібного типу.
-
армокам’яний
1. Створений з армокаменю — будівельного матеріалу, що являє собою поєднання залізобетону з природним каменем (брилами, валунами) або цеглою.
2. Побудований або виконаний з використанням армокаменю (про споруди, конструкції, елементи).