Словник Української
1. Оптична властивість лінзи або дзеркала, що полягає в нездатності збирати промені, які виходять з однієї точки, в одному фокусі, що призводить до спотворення зображення.
2. В офтальмології — дефект зору, спричинений порушенням сферичності рогівки або кришталика ока, через що промені світла не сходяться в одній точці на сітківці, а зображення сприймається нечітким або розмитим.
Астигмометр — медичний прилад для вимірювання ступеня астигматизму ока, тобто порушення сферичності рогівки або кришталика, що призводить до розмиття зору.
Астигмометр — оптичний інструмент, який визначає не лише наявність, а й напрямок головних меридіанів астигматизму, допомагаючи підібрати корекцію (циліндричні лінзи).
Астробіологія — наукова дисципліна, що вивчає походження, еволюцію, розповсюдження та майбутнє життя у Всесвіті, включаючи дослідження життя на Землі в контексті космічного середовища та пошук позаземних біосистем.
1. Клітина нейроглії, з якої розвивається астроцит (зоряний нейрогліоцит).
Астробластома — злоякісна пухлина головного мозку, що розвивається з астробластів (молодих клітин астроцитів) та характеризується швидким інфільтративним ростом.
1. Геологічна структура на поверхні Землі, що є древнім метеоритним кратером, утвореним внаслідок удару великого космічного тіла; залишок астроблеми.
2. (У переносному значенні) Слід, “рана” на поверхні планети, залишена падінням метеорита.
1. Стосується астроботаніки — розділу астробіології, що вивчає можливість існування, особливості рослинного життя та рослинність на інших небесних тілах.
2. Пов’язаний з дослідженням рослинних організмів у умовах космічного простору або застосуванням ботанічних методів у космічних дослідженнях.
1. (у астрогеографії) Стосунний до астрогеографії — галузі знання, що вивчає гіпотетичний вплив небесних тіл (планет, зірок) на географічні об’єкти, явища та події на Землі, а також їхній зв’язок із соціокультурними процесами.
2. (у спеціальному вжитку) Пов’язаний із розташуванням або картографуванням небесних об’єктів (наприклад, планет) у просторі відносно Землі або її окремих регіонів.
Астрогеографія — наукова дисципліна на стику астрономії та географії, що вивчає взаємозв’язок космічних явищ (наприклад, положення небесних тіл, сонячної активності) з географічними процесами та подіями на Землі, а також вплив цих явищ на біосферу та життя людини.
Астрогеографія — у псевдонауці (астрології) — напрям, що займається визначенням впливу різних географічних точок на Землі на долю та життя людини, ґрунтуючись на положенні небесних тіл у момент її народження.
1. Наукова дисципліна на стику геології та астрономії, що вивчає будову, склад, походження та еволюцію геологічних структур на планетах, супутниках, астероїдах та інших тілах Сонячної системи.
2. Розділ планетології, присвячений дослідженню рельєфу, поверхневих порід, тектоніки та геологічної історії позаземних об’єктів.