• ацетальдегід

    Ацетальдегід — це безбарвна органічна речовина, що має різкий запах і належить до класу найважливіших альдегідів.

    Він поширений у природі: міститься в каві, дозрілих фруктах, хлібі, а також утворюється рослинами в процесі їхнього метаболізму.

    Цю сполуку промислово виробляють у великих обсягах. Крім того, вона є продуктом окиснення етанолу в організмі, і саме їй приписують викликання стану сп’яніння та характерний запах перегару.

  • ацетат

    Ацетат — це сполука, яка може бути сіллю або ефіром оцтової кислоти. Її сільову форму використовують у текстильній промисловості для фарбування, у медицині та для створення каталізаторів. Ефірна форма слугує розчинником, застосовується при виробництві кіноплівки, а також у парфумерії та харчовій галузі.

    Цим терміном також називають ацетатний шовк (див. ацетатний). Як приклад, у статті за 1974 рік згадується, що асортимент одягу фабрики включав пуловери, джемпери та дитячі комплекти, виготовлені з чистої вовни, напіввовни або синтетичних волокон, серед яких були нітрон, кримплен, ацетат та еластик.

  • ацетатний

    Ацетатний, -а, -е. Прикметник, що стосується ацетату.

    Ацетатне волокно — це штучний матеріал, отриманий з ацетилцелюлози, що застосовується у виробництві тканин.

    Ацетатний шовк — це штучна тканина, виготовлена з такого волокна. За товщиною він у 4–5 разів тонший за натуральний шовк, а за міцністю може зрівнятися зі сталевим дротом (за даними газети «Вечірній Київ» від 20 лютого 1957 року).

    В результаті тривалих досліджень з ацетатного шовку було розроблено нові матеріали для сорочок. Ці тканини відрізняються м’якістю, меншою схильністю до м’яття та привабливим зовнішнім виглядом (згідно з «Робітничою газетою» від 30 квітня 1962 року).

  • ацетил

    Ацетил — це органічний залишок, який утворюється з молекули оцтової (ацетатної) кислоти після відщеплення від неї гідроксильної групи.

    Структурно він є поєднанням двох менших радикалів: метилової групи та карбонілу.

  • ацетон

    Ацетон — це безбарвна рідина органічного походження, яка має різкий специфічний запах. Він знаходить широке застосування як розчинник у різних галузях промисловості. До розчинників, окрім води, також належать, зокрема, мурашина кислота та винний спирт (Заг. хімія, 1955, с. 234).

  • ацетонемія

    Ацетонемія — це патологічний стан, спричинений збоями в метаболічних процесах та накопиченням у крові ацетонової кислоти. Його клінічними ознаками є різноманітні порушення з боку нервової системи, а також характерне запалення слизових оболонок ротової порожнини та глотки: вони стають яскраво-червоними, втрачають вологість, набувають блиску та відчутно підвищеної температури. Типовими симптомами також є поява різкого запаху ацетону від дихання хворого та у виділеній сечі.

  • ацетоновий

    Прикметник, що походить від іменника «ацетон» і описує ознаки, властиві цій речовині.

    Такий, що належить ацетону або має його характерні риси, наприклад, ацетоновий запах.

  • ацетонурія

    Ацетонурія — це стан, коли в сечі значно збільшується вміст ацетону. Вона виникає при таких захворюваннях та станах, як цукровий діабет, інтоксикація ацетоном, тривале голодування чи інші порушення обміну речовин.

  • африкат

    Африката — це складний приголосний звук, що виникає шляхом злиття двох окремих приголосних, наприклад “ц”, “ч”, “дз” або “дж”.

    У лінгвістиці африкатами називають складні приголосні, утворені поєднанням змичного (імкненого) приголосного з щілинним (фрикативним) того самого місця творення в артикуляційному апараті.

    Цей термін позначає приголосні звуки, які є нерозривним, стягненим поєднанням зімкненого приголосного з фрикативним.

  • африката

    Африката — це складний приголосний звук, що виникає через злиття двох окремих приголосних, наприклад «ц», «ч», «дз» чи «дж».

    Африкатами називають приголосні звуки, утворені шляхом стягненого поєднання зімкненого (змичного) приголосного з фрикативним (щілинним), артикуляція яких відбувається в одному й тому ж місці творення.