• амонізація

    Амонізація — це хімічний спосіб очищення, що передбачає застосування амонію.

    Зокрема, амонізація зерна є одним із видів такого процесу.

    Амонізація води — це технологія, при якій аміак додають у воду за декілька секунд до її хлорування, щоб досягти довготривалішого дезінфікуючого результату.

  • амонізований

    Амонізованим називають такий суперфосфат, в хімічний склад якого додано аміак.

  • аморально

    Прислівник, утворений від прикметника «аморальний».

  • амореї

    Амореї були західносемітським народом кочового способу життя, що населяв Передню Азію в давнину. Їхня прабатьківщина — Аравійський півострів. Протягом XXIV–XVI століть до нашої ери вони освоювали простори Сирійського степу. Приблизно в 1894 році до н. е. амореям вдалося оволодіти Вавилоном і створити там власну державу, однак з часом вони асимілювалися серед корінних жителів регіонів Межиріччя, Сирії та Палестини.

  • аморіти

    Дивіться статтю «аморії».

  • аморозо

    У музичному виконанні — з палким почуттям та ніжністю.

  • амортизатор

    Амортизатор — це технічний пристрій, призначений для зменшення сили ударів та поштовхів, що виникають під час руху транспортних засобів, наприклад, автомобіля, або в момент посадки літака.

    Його основним завданням у конструкції автомобіля є оперативне придушення вертикальних коливань, що передаються на раму та кузов, для чого амортизатори інтегрують у систему підвіски (Автомоб., 1957, 177).

  • амортизаційний

    1. ек. Пов’язаний з амортизацією (у першому значенні цього терміна). Як приклад: грошові кошти спеціального фонду, призначеного для амортизації, у визначений термін цілком перераховуються до Сільгоспбанку для фінансування капітальних вкладень та капремонту (Колг. Укр., 9, 1956, 16).

    2. техн. Призначений для пом’якшення ударів, поштовхів (друге значення слова “амортизація”). Наприклад, для зменшення тряски та поштовхів, що виникають у жниварки під час роботи, в її конструкцію додають спеціальні пружини, що амортизують (Зерн. комбайни, 1957, 56).

  • амортизація

    ек. Поступове зменшення цінності основних засобів виробництва, таких як обладнання, споруди тощо, що обумовлене їхнім фізичним старінням і втратою споживчих властивостей. Наприклад, у собівартість тваринницької продукції зараховують знецінення будівель для утримання худоби, силосних ям та фермерського реманенту. У фінансовій сфері це також означає процес віднесення вартості цих засобів на витрати виготовлення товарів.

    техн. Зменшення сили ударів, трясіння або вібрації в різних механізмах (автомобілях, літальних апаратах та інших), яке досягається завдяки використанню спеціальних поглинаючих пристроїв.

  • амортизований

    Амортизований, -а, -е. Технічний термін, що позначає стан предмета після завершення процесу амортизації. Утворений як дієприкметник пасивного стану минулого часу від дієслів «амортизувати» та «амортизуватися».

    Приклад вживання: у творі Бурлаки «Напередодні» (1956, с. 358) зазначено, що верстат було викинуто в невідомий час, оскільки він був амортизований.