• апополітійний

    Апополітійний — це означення для первісних суспільств, де внаслідок трансформації архаїчних суспільних зв’язків уперше в історії формується державність, на відміну від суспільств синполітейних.

  • апоптоз

    Апоптоз — це біологічний процес регульованого (запрограмованого) відмирання клітин у тварин, рослин і грибів, який відбувається як за нормальних умов, так і при патологіях та має специфічні цитологічні ознаки.

  • апорема

    Логічна невизначеність, що виникає через наявність двох суперечливих, але рівноцінних позицій.

    Також це може означати важке для розв’язання питання, інтелектуальну проблему або складну дилему.

  • апоретика

    Вміння подолати складнощі, що виникають під час розв’язання заплутаних питань; пояснення апорій.

  • апорія

    1. Заплутана або нездолана проблема, що виникає через суперечність, коли існує вагомий аргумент, спрямований проти чогось очевидного або загальновизнаного. У формальній логіці таку ситуацію називають парадоксом.

    2. Риторичний прийом, де поставлене запитання фактично містить у собі відповідь, якою є увесь текст, що йде за ним (наприклад: “З чого почати?”; “Чим завершимо?”).

  • апорт

    1. Цей сорт яблуні належить до числа найвідоміших серед пізніх, що дозрівають восени та зберігаються взимку.

    2. Дерево дає великі плоди зі збалансованим смаком, де поєднуються кислинка та солодкість. Особливою популярністю в Казахстані користується різновид цього сорту — алма-атинський апорт (за даними «Економічної географії СРСР», 1957, стор. 355).

  • апосіопеза

    Апосіопеза — це стилістична фігура, яка полягає в умовчанні, тобто навмисно незавершеному або обірваному висловлюванні, що передає сильний емоційний стан мовця.

    На письмі її зазвичай позначають за допомогою трьох крапок, які також можуть вказувати на раптовий розрив речення після натяку на можливий розвиток подій.

  • апосіопезис

    Апосіопезис — це стилістичний прийом, заснований на раптовому перериванні мовленнєвої конструкції паузою. Він слугує для передачі сильних почуттів, вагань чи відчаю того, хто говорить.

  • апоспорія

    Апоспорія — це тип розмноження, що спостерігається в окремих вищих рослин. При цьому гаметофіт формується без стадії утворення спор, а безпосередньо з соматичних клітин спорофіта. Як приклад можна навести виникнення паростка у папоротей із клітин листкової пластинки або основи спорангія, а також формування зародкового мішка в покритонасінних рослин із клітин нуцелуса, минаючи фазу мейозу.

  • апостасія

    У православній теології цим поняттям називають акт відступництва від Бога.

    Це також лексична одиниця для опису добровільного відречення віруючої людини від своєї релігії або ж відмови священнослужителя виконувати обов’язки та коритися церковній владі.