1. (діал.) Те саме, що галузястий — такий, що має багато гілок, густо вкритий гілками; галузистий.
2. (уживається як власна назва) Стосується до назви місцевості Галужжя або пов’язаний із нею (наприклад, у топонімах: Галужачий Яр).
-
екоцентр
1. Спеціалізована установа, організація або комплекс, що займається екологічною освітою, дослідженням та популяризацією знань про довкілля, сталий розвиток і охорону природи.
2. Центральна точка або об’єкт в екосистемі, що має ключове значення для її функціонування та збереження біорізноманіття.
3. Місце (приміщення, територія), де зосереджуються ресурси, інформація та активності, пов’язані з екологічними ініціативами, зокрема збір вторсировини, консультування, проведення екопроєктів.
-
верхопасання
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Білгород-Дністровському районі Одеської області, на березі Дністровського лиману.
2. (Істор.) Назва колишньої фортеці та поселення в гирлі Дністра, відомого з XV–XVIII століть, на місці якого пізніше виникло сучасне село Верхопасання.
-
верхонки
1. Верхонки — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
2. Верхонки — традиційна закарпатська назва рукавиць, в’язаних або шитих з грубої вовни, часто з відворотом (лиштвою), що захищає зап’ястя від холоду.
-
екофізіологія
Екофізіологія — розділ фізіології та екології, що вивчає фізіологічні механізми адаптації та пристосування організмів до різноманітних умов навколишнього середовища, а також взаємозв’язок між фізіологічними процесами та екологічними факторами.
-
галуан
Галуан — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.
Галуан — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на берегах однойменної річки.
-
ґалярета
1. Рідкісна власна назва, що може вживатися як топонім або антропонім, поширена переважно в західних регіонах України.
2. У діалектах (зокрема, закарпатських) — назва певного виду бісеру, дрібних намистин або прикраси з них.
-
верхом
1. Спосіб пересування або перебування на спині тварини (переважно коня), а також на чомусь, що імітує верхову їзду.
2. Спосіб сидіння, коли одна нога перекинута через щось (наприклад, на стільці верхи).
3. У значенні прислівника — перебуваючи, пересуваючись на спині верхової тварини (їхати верхи).
-
верхоляк
Верхоляк — власна назва села в Україні, розташованого в Закарпатській області, Ужгородському районі.
Верхоляк — власна назва гірського масиву (хребта) в Українських Карпатах, частина Вододільного хребта, розташована між річками Латориця та Уж.
-
екоформа
1. Спеціальна форма для виготовлення будівельних блоків або виробів з екологічно чистих матеріалів (наприклад, ґрунту, глини, соломи), що використовується в альтернативному будівництві.
2. Термін у дизайні та виробництві для позначення форми виробу, яка є екологічно обґрунтованою, органічною та часто імітує природні обриси.