Афемія — втрата здатності говорити внаслідок ураження мовних центрів головного мозку, що супроводжується порушенням розуміння мови та/або неможливістю формулювати висловлювання, при цьому інтелект та рухові функції артикуляційних органів можуть бути збережені.

1. У лінгвістиці: фонетичне явище, при якому відбувається випадання початкового звука, складу або групи звуків у слові, наприклад: “знати” замість “пізнати”, “рука” (від прасл. *rǫka) з аферезою початкового *j-.

2. У медицині: процедура взяття крові з метою подальшого виділення з неї певних компонентів (наприклад, плазми, стовбурових клітин, тромбоцитів) з наступним поверненням решти крові донору.

Аудіотермінал — пристрій або комплекс апаратних та програмних засобів, призначений для введення, обробки, відтворення або передачі аудіосигналів у складі телекомунікаційної, інформаційної або звукоінженерної системи.

Аудіотермінал — кінцевий пункт або абонентський пристрій в аудіомережі, що забезпечує двосторонній аудіозв’язок (наприклад, спеціалізований телефон, рація, інтернет-апарат для конференцзв’язку).

Ауксанограф — прилад для автоматичної реєстрації зростання рослин у часі, що складається з важельної системи, яка передає мінімальні зміни висоти пагона на самописець.

Ауксанометр — прилад для вимірювання приросту рослин у довжину, що дозволяє фіксувати навіть мінімальні зміни протягом коротких проміжків часу.

Ауксетофон — пристрій для посилення звуку, що використовувався наприкінці XIX — на початку XX століття, механічний попередник сучасного електронного слухового апарату; складався з ріжків, труб або воронок, що фокусували та спрямовували звукові хвилі у вушко користувача.