• архонтія

    Історична адміністративно-територіальна одиниця, що перебувала у васальній залежності від Візантії, водночас маючи певні права самоврядування.

  • арча

    Арча — це ялівець, що походить із Середньої Азії. Ця рослина відрізняється надзвичайною витривалістю та непримхливістю.

    Вона часто вкорінюється в скельних розколинах, а її коріння, розростаючись, здатне розширювати тріщини.

    Форма арчових дерев дуже різноманітна: зустрічаються причудливо зігнуті стовбури, прямі, подібні до пірамідальних тополь, а також повзучі та кущі з кучерявими кронами.

  • арчак

    Арчак — це дерев’яний каркас, що становить основну частину сідла.

  • арчана

    У індуїзмі арчаною називають обряд поклоніння (пуджу), спрямований на одну з форм мурті, тобто втілення Божества.

  • аршин

    Застаріла одиниця вимірювання довжини, що існувала в східнослов’янських народах до впровадження метричної системи. Її величина становить 0,711 метра. Ілюстрації вживання: про глибокий сніг у три аршини; про відстань у один аршин між човном і турецьким судном; про ціну одного аршина ситцю.

    Назва мірного приладу (лінійки, планки) відповідної довжини, яким, наприклад, можна було позичитися в магазині.

    Фразеологізми: “Вирости на аршин” — значно підвищити свій статус у матеріальному чи культурному плані. “Міряти на свій аршин” — оцінювати когось або щось виключно з власних, суб’єктивних позицій. “Ніби аршин проковтнув” — про людину, що стоїть або ходить надто прямо, натягнуто й неприродно. “Під аршин [стати]” — застарілий вираз для позначення призову до військової служби, коли юнак досягав необхідного зросту.

  • аршинний

    АРШИННИЙ, -а, -е, застаріле. Такий, що дорівнює одному аршину за довжиною або висотою.

    Як приклад використання: у лісах стежки пролягали по наметах снігу, а на річках крига тріскалася та ставала ребром завтовшки в аршин (Ле, «Наливайко», 1957, 45).

  • аршинник

    Це слово вживається як зневажливе позначення торговця, який займається продажем тканин.

  • артропластика

    Артропластика — це хірургічне втручання, метою якого є відновлення функціональності та рухливості суглобів, уражених патологією. Щоб уникнути зрощення кісток у суглобі після операції, між їхніми поверхнями створюють значну відстань або розміщують спеціальну прокладку з синтетичного матеріалу. Також у процесі операції може бути виконане протезування — заміна однієї або обох суглобових головок кісток на штучні імплантати з металу чи пластику.

  • артроспора

    У ботаніці артроспора — це грибна спора, що виникає, коли гіфа міцелію поділяється на окремі клітини, не формуючи при цьому спеціалізованих органів.

  • артур-а-браньєр

    Історичний жіночий головний убір готичної доби, що був поширений наприкінці Середньовіччя та мав форму циліндра з вуаллю, яка спадала з обох його боків.