Архімандрит — це чоловіче ім’я, яким називають найвищий духовний сан у чернецтві. Цей же термін використовується як титул для настоятеля (ігумена) монастиря.
Також архімандритом називають особу, яка носить це звання або титул.
Словник Української
Архімандрит — це чоловіче ім’я, яким називають найвищий духовний сан у чернецтві. Цей же термін використовується як титул для настоятеля (ігумена) монастиря.
Також архімандритом називають особу, яка носить це звання або титул.
Архітрав — це термін архітектурної термінології, який позначає головну балку. Цей конструктивний елемент розташовується горизонтально та перекриває простір (проліт) між колонами або стовпами. В класичній архітектурі архітрав є нижньою, несучою частиною антаблемента.
У Стародавньому Римі це слово спочатку означало приміщення, призначене для трапез.
Згодом воно почало позначати особу, яка керувала роботою бенкетної зали або їдальні.
В епоху античної Греції, а згодом і у Візантійській імперії, архітрикліном називали розпорядника бенкету, якого обирали серед учасників пиру; його обов’язками було керувати бесідою, дбати про етикет за столом та визначати черговість виголошення тостів.
Ця традиція, запозичена через зв’язки з Візантією, існувала також у Грузії та Вірменії, де посада архітрикліна з часом еволюціонувала в сучасну роль тамади.
Архіфонема — це фонологічна одиниця, що поєднує в собі варіанти однієї фонеми, які розрізняються за тривалістю (довгі та короткі) або за наявністю палаталізації (пом’якшені та тверді).
Див. тлумачення слова «аркічембало».
Форма суспільного устрою, що має політичну організацію влади (як-от монархія, олігархія чи поліархія), на противагу безвластю — анархії.
Щоб отримати пояснення цього терміна, слід звернутися до статті «архозаври».
Архозаври — це назва ряду плазунів, що об’єднує як вимерлі групи (текодонтів, динозаврів та птерозаврів), так і сучасних представників — крокодилів.
Архонтами називали вищих державних чиновників у Стародавній Греції, зокрема в Афінах, де вони обіймали одну з найважливіших посад.
АРХОНТИ, -ів, множина (однина — архонт, -а, чоловічий рід). У Давній Греції — найвищі посадовці, що обиралися на визначений термін. До повноважень колегії архонтів входило ведення дипломатії, контроль за випуском монет та нагляд за дотриманням законодавства (Нариси стар. Іст. УРСР, 1957, 254).
АРХОНТ — див. архонти.