У боксерському поєдинку – це стиль ведення бою на великій дистанції.
У військовій справі – бойові дії, що відбуваються на віддалених підходах до основної позиції.
Словник Української
У боксерському поєдинку – це стиль ведення бою на великій дистанції.
У військовій справі – бойові дії, що відбуваються на віддалених підходах до основної позиції.
Афганці — це корінне населення, що мешкає на території Афганістану та належить до різних етнічних спільнот цієї країни.
Це прикметник, що стосується народу афганців та держави Афганістан.
Також ним позначають мову, якою розмовляють у цій країні.
Афганці — це народ, що є корінним та найчисельнішим населенням Афганістану. Форми однини: чоловічий рід — афганець, жіночий рід — афганка. Як зазначено в джерелі (Фіз. геогр., 6, 1957, 100), афганці, поряд з персами, населяють Іранське нагір’я, на відміну від арабів, що мешкають в Аравії.
Слово «афганець» є формою однини чоловічого роду від загальної назви народу «афганці». Для детального тлумачення див. статтю «афганці».
Слово «афганка» є формою однини жіночого роду від загальної назви народу «афганці». Повне пояснення знаходиться в статті «афганці».
Історичний термін, що позначав місце для відходу.
Афект — це психічний стан інтенсивного нервового збудження, що виникає раптово й триває недовго. У психології цим терміном позначають емоційні переживання, які бурхливо й нестримно охоплюють особу, проявляючись у вигляді короткочасних спалахів.
Перебуваючи в афекті, людина втрачає здатність до тверезого мислення; як приклад, у літературному творі персонаж у такому стані безтямно бив стиснутим кулаком у вогонь.
Афектація — це штучність, неприродність у поведінці, манерах або піднесений, надуманий стиль мови. Наприклад, голос може литися рівно, без втоми та без ознак афектації, наче річка. Також можна говорити просто, без афектації, наголошуючи на щирих намірах.
Прикметник «афективний» (а, е) описує щось, що сповнене афекту, тобто має сильну емоційну забарвленість. Наприклад, актор М. К. Садовський, як зазначається, завжди зберігав відчуття міри в тих епізодах ролі, що вимагали емоційного напруження (Мин. укр. театру, 1953, 150).
Також це слово може означати те, що призначене для вираження сильних почуттів. Зокрема, для бурлескних і пародійних творів, коротких оповідань та діалогів властиве вживання гумористичних засобів української мови, що активно включають лексику і фразеологію розмовного, емоційно забарвленого та аналогічного характеру (Курс іст. укр. літ. мови. І, 1958, 127).
Властивість, що характеризується схильністю до інтенсивних та яскраво виражених емоційних реакцій.
Афектований, -а, -е. Прикметник, що характеризує когось або щось, у чому виявлено афектацію; такий, що позбавлений природності, набуває штучного, вимушеного характеру.