Словник Української
Впірнання — дія за значенням дієслова “впірнути”; різкий рух угору або вперед зі зниженням, зануренням у щось (часто про птахів, літаки тощо).
Впірнання — різке збільшення, підйом, посилення чого-небудь (наприклад, температури, цін, творчої активності).
Впірнання — у переносному значенні: захоплене занурення в якусь діяльність, стан або відчуття (наприклад, у мрії, у спогади, у роботу).
1. Дія за значенням дієслова «впікати»; процес нанесення на поверхню чого-небудь (наприклад, керамічного виробу) шару глазурі, поливи або іншого покриття з подальшим випалом у печі для його закріплення.
2. Результат такої дії; закріплений випалом декоративний або захисний шар на кераміці, металевій посудині тощо.
Елюювати — у хроматографії: видаляти (вимивати) з сорбенту речовину, що сорбувалася, шляхом пропускання через нього розчинника (елююючої рідини).
Гексоній — умовна назва гіпотетичного хімічного елемента з атомним номером 126, що може мати підвищену стабільність згідно з теорією «острова стабільності» важких трансуранових елементів.
1. Дія за значенням дієслова “впізнати”; ідентифікація когось або чогось на основі попередніх знань, спогадів або характерних ознак.
2. (у психології, фізіології) Психофізіологічний процес відновлення у свідомості образу об’єкта, який сприймався раніше, та його ідентифікація; одна з основних функцій пам’яті.
3. (у мистецтві, літературознавстві) Класичний художній прийом, за якого персонаж або обставини, раніше приховані, стають відомими, що призводить до розв’язки сюжету (наприклад, в античній трагедії).
1. Дія за значенням дієслова “впізнавати”; процес ідентифікації когось або чогось на основі знайомих ознак, спостереження або відновлення в пам’яті.
2. (У психології, когнітивних науках) Психічний процес відновлення в пам’яті будь-якого об’єкта, явища або інформації при повторному сприйнятті, одна з основних форм прояву пам’яті, що полягає у зіставленні сприйнятого з уявленням, збереженим у пам’яті.
3. (У техніці, інформатиці) Автоматизований процес ідентифікації або класифікації об’єктів, образів, мовлення, текстів тощо за допомогою спеціальних алгоритмів та систем (наприклад, біометричне впізнавання, впізнавання образів).
Елюювання — процес вилучення (вимивання) речовини з твердого матеріалу шляхом пропускання через нього розчинника (елюенту), що широко застосовується в хімії, хроматографії та гірничій справі для розділення сумішей або видобутку корисних компонентів.
Гексокіназа — фермент класу кіназ, який каталізує перше етапне реакцію гліколізу, а саме фосфорилювання гексоз (найчастіше глюкози) з утворенням глюкозо-6-фосфату.
1. Особа, яка закінчила навчальний заклад (школу, училище, вуз тощо) та отримала документ про освіту (свідоцтво, диплом); випускник.
2. У техніці — деталь або пристрій, що регулює надходження (впуск) рідини, газу, паливної суміші в механізм (наприклад, впускний клапан, впускний колектор).
1. Дія за значенням дієслова “впускати” — навмисне дозволяти комусь або чомусь увійти, проникнути всередину чогось, а також пропускати рідину, газ тощо через якийсь отвір або перешкоду.
2. (у техніці) Конкретна фаза роботи поршневого двигуна внутрішнього згоряння, коли впускний клапан відкритий і паливно-повітряна суміш (або повітря) надходить у циліндр.